Чи потрібна нам «татарська «Вікіпедія»?

Чи потрібна нам «татарська «Вікіпедія»?

Іскандер Гілязов про великий інтерес до проекту одноплемінників, які живуть у різних куточках світу

З ідеєю про створення постійно оновлюється татарської електронної енциклопедії виступив директор Інституту татарської енциклопедії і регіонознавства АН РТ Іскандер Гілязов. У своєму матеріалі для «БІЗНЕС Online» професор зазначає, що частина матеріалів втрачає актуальність, а постійно перевидавати енциклопедію — утопія. «Електронна енциклопедія татарською мовою буде сприяти поширенню знань, збереженню мовної середовища, об’єднання і зближення татар по всьому світу», — говорить він.

Директор Інституту татарської енциклопедії і регіонознавства АН РТ Іскандер Гілязов Фото: Ірина Єрохіна

«ПОСТІЙНО ПЕРЕВИДАВАТИ ЕНЦИКЛОПЕДІЮ В ПРАГНЕННІ АКТУАЛІЗАЦІЇ — ЦЕ УТОПІЯ»

Регіональна энциклопедистика, на мій погляд, в даний час знаходиться на поворотному моменті свого існування. З одного боку, слід враховувати, що у світі взагалі падає інтерес до друкованого слова — до книги, до друкованій періодиці. З іншого — на тлі кризових проявів в економіці фінансування таких дорогих проектів, як енциклопедії, стає все більш і більш проблемним. І в той же час енциклопедія як явище, очевидно, не втрачає своєї актуальності, причому як з точки зору науково-змістовної, так і зовні-ілюстративної.

Інститут татарської енциклопедії і регіонознавства Академії наук Татарстану існує практично чверть століття і накопичив значний досвід у публікації різноманітних енциклопедичних видань. Головним підсумком роботи Інституту є багатотомна татарська енциклопедія, видання російською мовою в даний час завершено і включає шість томів. Це серйозна праця великого колективу — в 6 томах зібрано понад 20 тис. статей, у т. ч. близько 10 тис. біографічних і близько 7 тис. ілюстрацій.

Приблизно стільки ж статей включено та видання татарською мовою. На сьогоднішній день воно включає в себе чотири томи, готовий і з’явиться на початку цього року п’ятий. Фактично для Інституту татарської енциклопедії і регіонознавства з виданням шостого тому татарською мовою завершиться великою довготривалий проект.

У цьому зв’язку вважаю за необхідне створення електронної версії татарської енциклопедії. Назвемо її татарської електронною енциклопедією. Необхідність подібного формату обумовлена декількома факторами.

По-перше, у друкованого видання є свої обмеження, особливо енциклопедичного характеру — у енциклопедій свою мову, свій стиль, свої правила оформлення. Довідкова інформація, на жаль, поступово втрачає актуальність, достовірність і точність. Енциклопедія, в принципі, покликана бути матеріалом вищої проби, на який можна посилатися як на авторитетний, достовірне джерело інформації. Але цифри, якісь конкретні факти застарівають, особистості змінюють свої позиції, посади або просто йдуть з життя, а вже видана енциклопедія. Паперовий варіант, звичайно, буде продовжувати існувати, але він втрачає актуальність, і тому необхідно робити такий варіант, який можна редагувати, вдосконалювати, уточнювати. А сучасні технології дають нам таку можливість.

По-друге, друковане видання виходить визначеним тиражем, і воно просто не доходить до будь-якої точки, до будь-якого зацікавленого людини. Ми роздаємо, продаємо, даруємо ці книги, передаємо в бібліотеки, навчальні заклади і т. д. — є різні шляхи для розповсюдження. Але в неї є певний тираж, який розійшовся — лежить в бібліотеці, хтось дійде до цієї бібліотеки, хтось ні. А сьогоднішні інформаційні технології дозволяють через інтернет знаходити будь-яку інформацію. І щоб не відставати від часу, ми обов’язково повинні дати таку можливість, щоб людина, що цікавиться історією татар, життям Татарстану, татарським народом, зміг би знайти будь-яку інформацію в будь-якій точці світу. І для цього прекрасна можливість — татарська електронна енциклопедія. Тобто людина, проживаючи в будь-якій країні, в будь-якій точці світу, заходить в інтернет, знаходить сайт онлайн-енциклопедії і використовує інформацію, що цікавить його.

Таким чином, друковане видання в певний момент перетворюється в бібліографічну рідкість, що неминуче. І все ж головним недоліком друкованого видання є абсолютно природна втрата актуальності багатьох матеріалів, іноді поступова, іноді дуже швидка. Постійно перевидавати енциклопедію в прагненні до актуалізації — це утопія

«Інститут татарської енциклопедії і регіонознавства Академії наук Татарстану існує практично чверть століття і накопичив значний досвід у публікації різноманітних енциклопедичних видань» Фото: ite.antat.ru

«Є ВЕЛИКИЙ ІНТЕРЕС З БОКУ НАШИХ ОДНОПЛЕМІННИКІВ, ЯКІ ЖИВУТЬ У РІЗНИХ КУТОЧКАХ СВІТУ»

Татарська електронна енциклопедія — це не татарська «Вікіпедія», як її вже встигли назвати. Татарська «Вікіпедія» вже існує. У нас є свої відмінності від неї. «Вікіпедія» містить матеріали, які будь-яка людина може розмістити на її сторінках, сам же ці дані може і редагувати. У нас такого варіанту не буде. Звичайно, можливість зворотного зв’язку передбачена, але за змістовну сторону повинні відповідати професіонали — читач не повинен мати можливості безпосередньо вносити зміни в текст, як це робиться у «Вікіпедії», матеріал в обов’язковому порядку повинен бути перевірений і відредагований. Наш інститут, а це підготовлена команда експертів, фахівців у різних галузях знань, буде відповідати за науковість і достовірність.

Ми плануємо, що робота над текстами статей буде йти постійно — матеріал енциклопедії може поповнюватися і актуалізуватися з певною циклічністю, якщо щось змінилося, то через деякий час буде з’являтися на сторінках енциклопедії — вона буде максимально свіжою і максимально достовірною.

Це, напевно, найважливіше уваги — актуальність, достовірність, технологічна новизна. Це досить великий амбітний проект, тому відразу максимально кількість статей підготувати не вийде.

Ми плануємо почати зі 100 актуальних статей. Ми склали словник — 100 статей з різних сфер життя, що стосуються Татарстану і татарського народу, це і політика, і економіка, і спорт, і культура, і наука, і видатні особистості. Ці 100 статей ми плануємо зробити в найближчий перший рік. Спочатку передбачається розміщувати статті на двох мовах — російською та татарською. Я татарська мова обов’язково згадую, тому що є великий інтерес з боку наших одноплемінників, які живуть у різних куточках світу. І вони обов’язково повинні отримувати інформацію рідною мовою.

Ми вважаємо, що татарська електронна енциклопедія повинна сприяти підвищенню авторитету і рівня татарської мови, його поширенню та розвитку, т. к. коло його споживачів досить широкий і розкиданий по всьому світу. У майбутньому хотілося б і англійською ці статті продублювати цю ідею теж будемо просувати в життя.

При цьому ми вважаємо, що в енциклопедії має бути налагоджена зворотній зв’язок, інформація буде поширюватися в соціальних мережах. Ми орієнтуємося на те, що ця енциклопедія буде цікава і дитячої аудиторії — деякі матеріали ми будемо спеціально адаптувати для дітей з точки зору ілюстрації, з точки зору подачі матеріалу.

Ми сподіваємося, що енциклопедія буде мати навіть якісь навчальні функції. У нас досить багато задумів, цікавих, на мій погляд.

Потрібно враховувати, що цей проект в першу чергу науковий, змістовний. За змістовну сторону буде відповідати наш інститут як головний організатор. У нас зібрано дуже великий фактологічний матеріал, у нас багато ілюстративного матеріалу — Інститут татарської енциклопедії і регіонознавства на цій базі підготував чимало важливих публікацій, але електронна енциклопедія — це інший рівень, інший крок.

«Татарська електронна енциклопедія — це не татарська «Вікіпедія», як її вже встигли назвати. Татарська «Вікіпедія» вже існує» Фото: скріншот

«ДРУКОВАНИЙ ФОРМАТ НАКЛАДАЄ ОБМЕЖЕННЯ НА ЗМІСТ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ — НА КНИЖКОВИХ СТОРІНКАХ МОЖНА ПОМІСТИТИ АУДІО – ТА ВІДЕОМАТЕРІАЛИ»

Татарська енциклопедія охоплює абсолютно всі сфери життя татарського народу. Все, що стосується Татарстану і татарського народу, знаходить відображення в татарській енциклопедії. І, звичайно, підготовка різних енциклопедичних видань буде продовжена. Наприклад, ми продовжуємо роботу над регіональними чи галузевими енциклопедіями — видання про окремих районах Татарстану або ж про природу і природні ресурси, культурі і мистецтві, журналістиці та спорті. Таке спрямування у певному сенсі ми можемо назвати традиційним, і воно для нас також важливо.

Видання енциклопедичних видань на папері все більш і більш виразно висвітлює такі недоліки, уникнути яких в цілому неможливо. Скажімо, друкований формат накладає обмеження на зміст енциклопедії — на книжкових сторінках можна помістити аудіо – та відеоматеріали. Сам формат енциклопедії передбачає строгий, лаконічний стиль викладу, в результаті чого частина інформації в тексті може бути не відображено.

Накопичення енциклопедичної інформації та її збереження в новому вигляді, що відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій і потребам сьогоднішнього читача, стає одним із головних завдань дня. Тому ми і взялися активно працювати над проектом татарської електронної енциклопедії. Зрозуміло, що ця ідея витає в повітрі. Впевнений, що колеги-енциклопедисти з різних регіонів також замислюються над подібними проектами — така робота ведеться останні п’ять років в різних країнах і регіонах. Є енциклопедія світового рівня Britannica, є електронна енциклопедія на російській мові — «Мегаэнциклопедия Кирила і Мефодія» та ін. Зовсім недавно Дмитро Медведєв підписав указ про створення російського електронного енциклопедичного порталу. Це означає, що даний проект знаходить свій розвиток на федеральному рівні. Серйозні кроки в цьому напрямку зробили наші башкирські колеги, вже є башкирська електронна енциклопедія, але не в тому вигляді, в якому ми плануємо.

Я тут не ставлю ніяких оцінок, але при підготовці проекту ми, звичайно ж, врахуємо їх досвід. Адже навіть при спільності принципів і підходів, на мій погляд, кожен регіон може і повинен вносити в саму ідею свій колорит, свою специфіку, які пов’язані і з наявними в енциклопедичній роботі досвідом, і з потребами і запитами свого читача, і з технологічними і матеріальними можливостями.

У нас є уявлення про те, як це робили інші і як потрібно робити нам. Хтось може сказати, що ми відстали. Насправді, ми зовсім не відстали, а в деяких випадках навіть йдемо попереду — принаймні, проект в такому вигляді, як ми це пропонуємо, на даний момент є унікальним. До цього питання можна поставитись по-різному — можна розмістити тексти паперовій енциклопедії в pdf-форматі, це самий простий і самий примітивний варіант. А є варіант, який ми пропонуємо, — максимально скористатися всіма можливостями сучасних технологій.

«При складанні електронної енциклопедії ми хочемо скористатися всіма сучасними технологіями — кожна стаття буде супроводжуватися максимальною кількістю фото-, аудіо – та відеоматеріалом» Фото: Ірина Єрохіна

«ЕЛЕКТРОННА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ПОВИННА БУТИ ДОСТУПНА З БУДЬ-ЯКИХ ПРИСТРОЇВ — ВІД СМАРТФОНІВ І ПЛАНШЕТІВ ДО ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ»

У мене є своє бачення, якою має бути електронна енциклопедія.

В першу чергу статті енциклопедії повинні супроводжуватися різними видами супутньої інформації, від кадрів відеохроніки до документів і вкладень будь-якого розміру. При цьому система електронної навігації полегшить пошук необхідних відомостей. Стиль викладу може бути обраний більш вільним, більш доступним для сприйняття, відмінним від лаконічного стилю паперових варіантів.

При складанні електронної енциклопедії ми хочемо скористатися всіма сучасними технологіями — кожна стаття буде супроводжуватися максимальною кількістю фото-, аудіо – та відеоматеріалом. Ми дуже сподіваємося на підтримку наших колег архівістів, працівників музеїв та бібліотек. Ми вже обговорювали ці питання з багатьма нашими колегами з цих установ. Ми хочемо добитися максимально можливої достовірності матеріалу, тому кожна стаття про особистості, про подію, про якийсь історичний факт, про якому закладі буде супроводжуватися максимальною кількістю ілюстрацій, відео-, фото-, аудіоматеріалами. Припустимо, якщо мова йде про якомусь артиста, то тут же можна буде переглянути його виступ на телебаченні, якісь кинозарисовки, його вистави і т. д. Якщо письменник, посилання на те, де можна почитати його книги, історичний матеріал буде супроводжуватися електронними копіями документів. Звичайно, все не розмістиш на одному сайті, але будуть розміщені гіперпосилання на інші ресурси — на архівні та музейні матеріали. Тобто людина отримає максимальну можливість знайти відомості про тієї чи іншої особистості, про ту або іншу подію, отримати максимально повну інформацію відразу ж!

У нас є компетентні та професійні партнери, які будуть розробляти технологічну сторону. Ми, звичайно ж, будемо співпрацювати з архівними установами, у нас вже були досить серйозні переговори, ми їм вдячні за готовність співпрацювати з нами, і мій виступ на підсумковій колегії Держкомархіву невипадково, це було відображенням наших домовленостей, наших переговорів про співпрацю. Ми тісно спілкуємося з представниками музейної спільноти. Для цього виявляються можливості архівів, бібліотек, музеїв, які сьогодні також багато роблять у модернізації своєї роботи. Підготовка електронної енциклопедії повинна бути дуже продуманою і скоординованої з залученням співробітників різних сховищ і установ.

Тобто ми повинні скористатися можливостями музеїв, архівів, бібліотек, які теж не стоять на місці, вони теж розвиваються технологічно, у них теж є сучасні можливості для оцифровки своїх матеріалів. Припустимо, картини. Ми не хочемо робити подвійну роботу — якщо в музеї образотворчих мистецтв вже є відскановані картини, навіщо нам самим це ще раз фотографувати і обробляти? Ми будемо домовлятися з музеєм, вирішувати всі юридичні тонкощі для задоволення інтересів всіх сторін і розміщувати в матеріалах онлайн-енциклопедії. Дуже різнобічно необхідно проаналізувати всі джерела даних для енциклопедій і створити єдине сховище.

При цьому електронна енциклопедія повинна бути доступна з будь-яких пристроїв-від смартфонів до планшетів і персональних комп’ютерів і адаптована під будь дозволу екранів.

«Ми повинні скористатися можливостями музеїв, архівів, бібліотек, які теж не стоять на місці, вони теж розвиваються технологічно» Фото: Ірина Єрохіна

«СЬОГОДНІ ВСЕ Є КОРИСТУВАЧАМИ ІНТЕРНЕТУ І ПРАЦЮЮТЬ В МЕРЕЖІ, ТОМУ ДЛЯ НАС ЦЕ САМО СОБОЮ ЗРОЗУМІЛЕ»

Інтерактивність служить не тільки цікавим, але і більш легкому засвоєнню матеріалу — в електронній енциклопедії можливо передбачити тестування отриманих знань. Кожен користувач зможе створювати свою особисту зону для зберігання зацікавила його інформації і власний спосіб відстеження нових матеріалів і роботи з даними.

Електронна енциклопедія, природно, повинна підтримувати всі основні і звичні читачам можливості інтеграції з соціальними мережами. Це дозволить ділитися інформацією з друзями і може підвищити інтерес до самої енциклопедії.

Цікавий зміст, доступність і зручність інструментів вивчення в електронній енциклопедії буде сприяти підвищенню інтересу до історії і культури і взагалі до знань, виховувати настільки відсутню в нашому суспільстві культуру роботи з історичними джерелами.

Ще раз повторю: зазначені ідеї не є чимось абсолютно новим. І все ж, при розробці проекту татарської електронної енциклопедії ми проаналізували найрізноманітнішу інформацію і порахували, що саме на ці пункти важливо звернути увагу.

Сьогодні всі є користувачами інтернету і працюють в мережі, тому для нас це само собою зрозуміле, просто потрібно було над цим дуже серйозно подумати, щоб це зробити правильно, щоб це зробити технологічно та максимально результативно.

Рустам Мінніханов в курсі цих наших проектів, ми представляли презентацію татарської онлайн-енциклопедії в міністерстві освіти і науки республіки, в міністерстві інформатизації і зв’язку, в Академії наук, направляли в адміністрацію президента — скрізь ми отримали позитивні відгуки і дуже слушні пропозиції для вдосконалення цього проекту. Дуже сподіваюся, що президент республіки підтримає наш проект і надалі.

В шести томах татарської енциклопедії зібрано 20 тис. статей російською і стільки ж на татарською мовами. Виходить, що і в онлайн-енциклопедії, але вже в новому форматі повинно бути як мінімум не меншу кількість статей. Тому роботи у нас багато. Наш інститут готовий до цієї серйозної роботи і впевнений, що впорається з нею.

Кирэк элбэттэ кирэк.

Крім того, дуже хотілося б, щоб була фінансова підтримка з боку керівництва республіки Татарстан, у тому числі і в адресу вже створеної і функціонуючої Татарської Вікіпедії і її нечисленним авторам.

щоб була фінансова підтримка з боку керівництва республіки Татарстан

ось погоджуся. хай роблять хоч сотню енциклопедій, не тільки за рахунок бюджету, нехай шукають меценатів, чи що.

А лазити і хавати вікі вмієте! Ви хочете щоб її писали ентузіасти?

  • Бюджет Татарстану повинен обов’язково підтримати все те, що йде на збереження і розвиток татарської мови і культури. У цьому сенс освіти за назвою республіка Татарстан.

  • Чуваська є а чому не татарської бути? Правда у нас 1000 вчених і буде писатися всяка дурниця.

  • Велику справу, успіхів! Середовище величезної кількості сміттєвої інформації породжуваної сучасними ЗМІ повинні бути острівці ретельно відібраної та перевіреної інформації.

  • А Вікіпедія чия вона?

  • Нехай роблять, звичайно.

    Але є Татарська Вікіпедія, в ній близько 71 000 статей, плановані Гилязовым 10 тис з нею навіть порівнювати не можна, крім того, в плані його суто гуманітарна енциклопедія, а в Татарській Вікіпедії статті від Рядів Тейлора, Пояси Астероїдів, супутника Енцелада і Рівняння Дірака до Кришталевої Ночі, Калеба, Сур Корану і Фортеці Осака – охоплення і розмах набагато ширше. Тим більше багато проектів Татнета живуть 3-4 роки і зникають, а Татарська Вікіпедія вже більше 12 років живе, тільки там офіційно зрівняні і кирилиця і латиниця і все уживається. Крім того, ТатВики розвивається і підтримується виключно ентузіастами, без копійки грошей.

    Татарська онлайн-енциклопедія потрібна! Татарська Вікіпедія теж потрібна! У них різні формати і зміст, доповнюють один одного. БХ

    Відмінність Татарської Вікіпедії від цього створюваного проекту в тому, що ТатВики – масштабна, вона описує всі теми, а цей створюваний проект буде сконцентрований виключно на гуманітарних питаннях (письменники, традиції, актори, співаки), ну не буде там ні полінасичених кислот, ні озер Титана, ні хвильового рівняння, ні теорема Больцмана, ні термоядерного синтезу, оскільки автори нового проекту – виключно гуманітарії і їх енциклопедичність виключно гуманітарна.

  • Кирэк элбэттэ кирэк.

  • Трдно судити наскільки це осущетвимо, хоча звичайно заманчво.Велика справа осуществии, татэнциклопедию, дітище Хасанова, завершили, не без огрхов але здалеку і иллюстрировнную,але життя наука і подкидывют нові факти, людей, тому більш гнучка і постійно поповнювана Вікі буде затребувана.

  • Якщо папір стерпіла,щоб набрехати історію Татар,то пошук істини в електронному вигляді,все стерпить.

  • Краще б Гілязов написав відсутні статті в Татарській Вікіпедії, а не дробив все по частинах.

    З енциклопедіями не вийшло, а тепер залишилося перейменувати інститут в інститут енциклопедії Вікіпедії.

    Чи потрібна нам «татарська «Вікіпедія»?

    үзеңнең киләчәгеңне уйла бөек укытучы

  • Дякуємо за колосальна праця!

    Немає вже краще грошима, ми при капіталізмі живемо.

  • Міллі мәктәпләр ябылганда, татар югары уку йортлары булмаганда, татар матбугаты ыен хәлдә калганда, китап тиражларының азайганда, әлбәттә кирәк

  • Бо яңа електрон енциклопедія Татар илендә куелган әлеге дә баягы кәгазь вариантта чыккан енциклопедія материалларыннан нәрсәсе белән аерылачак икән. Шул кк бер әйберне кулланып акча эшләү ысулы гына булып калмасын іду бо планнар.

  • Цією роботою займалися науковці інституту ще до приходу Гилязова і нового керівництва АНТ, так і матеріали, що були представлені у верхах напрацьовані роками, а не за два останніх роки. Добре б підтримувати, що вже є, а так-то АНбез різниці які гроші пиляти.

  • Вікі це эврейская енциклопедія,з рівнем достовірності мінус дев’яносто відсотків.Татарська Вікі це похідна від эврейской і достовірність мабуть буде зашкалювати,в мінуса.

    Татарська Вікіпедія взагалі ніякого відношення до інших Вікі не має, вона незалежна, і з багатьох питань кардинально розходиться з російською.

  • Всі матеріали Тат. енциклопедії тоді акуратно перетечуть у Вікіпедію, а оскільки остання більш розкручена будуть користуватися саме Вікі, де буде намішано все.

    До речі доступ до статей Брітаніки платний.

    До речі матеріали ТатЭнциклопедии анонімно використовують багато людей і багато сайтів, без посилань на ТЕ праці

  • У вікіпедії у нас мало працюють. Відстають від башкирських. тому що створення башкирської вікіпедії щедро фінансує фонд Урал, а татарська вікіпедія просувається тільки зусиллями ентузіастів. У Башкирії на цю справу залучені студенти та учні гімназій, і в розпорядчому порядку, а у нас такого немає. Ось і виходить згідно вікіпедії: всі татарські діячі – башкири, полтатарстана – башкирська земля, татарська історія – лише окремі сторінки історії башкирської.

    Татарстанским владі як і татарським багатіїв мабуть взагалі діла немає до цього і їм подібних проблем. Інакше нормально фінансувалися татарські етнокультурні проекти особливо стосуються нашої історичної спадщини. нині ж всі ці проекти (за винятком Болгара тільки) тримаються виключно на ентузіазмі його розробників. Зворотний приклад тут Украв ой вибачте Урал) фонд. Вони не шкодують грошей ні на кінофільми, ні на наукові дослідження на випуск книг. особливо тут прославилася серія Історія башкирських пологів. Навіть на перший том історії татар Приуралля (Башкортостану) гроші шукали що називається, з миру по нитці.

    все правильно. мій рід вони теж записали в башкири – сорому немає, папір все стерпить.

  • Күрше тавыгы симеееез күренә, көнчел бусаң!

  • З 7-ми мільйонного татарського народу Татарська Вікіпедія тримається на плечах лише п’яти ентузіастів – слава їм, а владі хурлык.

    На новий проект грошей теж не буде,а якщо буде, то не науковим співробітникам, а ездчщим на службових автомобілях. Патамучта так і буде

    Элбэттэ шулай булачак. Гармун уйнаучылар кубэйде біт.

  • Всі Вікіпедії тримаються на ентузіастах, ви б краще статті писали на татарській Вікіпедії, хоча б пару пропозицій перевели, ніж критикувати владу весь час.

  • Інститут татэнциклопедии, який підготував 6-томну

    енциклопедію, скоротили майже вдвічі, багато кращі фахівці пішли. Тепер замість академічної наукової роботи пропонується робити веселі картинки, звести все до рутини поновлення матеріалів, а принципово нових завдань не ставиться (імхо).

    Нехай покажуть роботу в новому форматі, впевнений, при успіху проекту, фінансування зросте і можна буде залучати нові кадри.

  • Щодо старіння інформації – це неправильне формулювання. У статті зазначено як правило до якого періоду відносяться відомості. А рік виходу енциклопедії логічно говорить про те, наскільки сучасні дані. І потім навряд чи комусь прийде в голову дивитися актуальну інформацію в енциклопедії. Язик не повертається назвати енциклопедію Брокгауза застарілою, вона пам’ятник свого часу і за якістю з урахуванням часу виходу перевершує більшість сучасних довідників. А сталінська Велика радянська енциклопедія була краще наступних видань.

    Не заперечую необхідності електронної енциклопедії, але фінансове питання на даний період дуже складний. Але все одно бажаю успіхів у вашій справі.

  • Навіщо витрачати сили і гроші на дублювання вже існуючої інформації російською перекладом на татарський? Це знижує конкурентоспроможність Татарстану, адже в той час коли інші країни і регіони витрачають працю людей і гроші на рух вперед і створення нового, ми збираємося лише переводити існуюче!

    Тоді краще відразу тільки англійською ибудешь попереду всіх.

    Про англійську ти правий як ніколи

  • зайшов у Вікіпедію, там є розділ татарською, причому величезний. Навіщо ще раз дублювати вже продублированное??

  • Звичайно енциклопедія, тим більше в електронному вигляді потрібна. Мала і Велика радянська енциклопедія вже стали сімейними реліквіями і майже не використовуються.

  • Проект онлайн Великої російської енциклопедії Знання, спланований редакцією БРЕ, провалився. Щоб зрушити з мертвої точки цю ідею знадобилося рішення прем’єр-міністра Медведєва. Поки ніякого результату не видно.

    Сподіватися, що злиденна Академія РТ потягне це – наївно. Радий буду, якщо все вийде, але.

    Але ж нечисленні подвижники на голому ентузіазмі (безкоштовно) створили Татарську Вікіпедію, чому ж цей проект не повинен мати успіху?

    У Вікіпедії матеріали – в основному компіляції вже зроблених речей. А тат. енц. здебільшого нові розробки, написані за гонорар фахівцями, це вбухано купа коштів. І оновлювати статті теж повинні вузькі фахівці, яких вдень з вогнем не знайдеш, тому що криза науки привів просто до зникнення таких, тобто навіть якщо є кошти, то немає потрібних людей.

  • Хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани.

    Ми в соціальних мережах

    р. Казань, вул. Лобачевського, 10В

    (843) 236-65-10 | 238-39-01 | 236-64-71 | 236-65-24

    Виданий Федеральною службою з нагляду у сфері зв’язку і масових комунікацій

    Схожі новини